Підсумок року 2009

Всього й не згадаєш! З якоїсь радості я знову почав займатися спортивним орієнуванням, just for lulz. А разом з тим відновилися силові тренування з купанням у Дніпрі. Хай це буде частиною антигрипозної програми ;-)

Якось все перевернулося з ніг на голову: відпустки провів у батьків, а у довгі вихідні при нагоді виїжджав подалі. Казав собі, що поки на зубах арматура, не слід ризикувати… Це зміниться, а ні про що минуле не шкодую.

Навесні спробував було знову піддатися потягу до авіації. Але цього разу вже мусив собі зізнатися, що не зможу для неї пожертвувати всім іншим. Або тільки літати на планерах, або кататися, плавати, бігати, нишпорити або й навіть просто вилежуватися на пляжі. А ще ходити під вітрилом при нагоді…

Будь, що буде!

Нотатки інженегра

Для технічних записів заводжу окремий журнал. Прошу до нотаток інженегра. Оскільки я постійно працюю і щоразу з’являються якісь ідеї, то записи в ньому будуть з’являтися частіше.

Hello, world!

Як зізнався, що закінчив радіофізичний факультет, мені запропонували практичну задачу: треба побудувати стартовий годинник, щоб він бікав від 55-ї до 60-ї секунди щохвилини. А що,— подумалося,— адже не ликом ми пошиті. Почавши потрохи розбиратися з мікроконтролерами PIC, осяяло: все знайоме; дідько, ми ж стільки теорії вже вивчили, навіть були якісь лабораторні, щось моделювали на SPICE тощо!

Словом, мене захопило… До того ж є додатковий виклик: розробляти з допомогою відкритих та безкоштовних інструментів. gEDA, SDCC, GPUTILS, gpsim — вони незаслужено уникаються професійними інженерами.

Нарешті за тиждень збірки й налаштування запрацювала перша доробка-мигалка (Hello, world!). Щоразу чогось бракувало: то з’ясувалося, що половинки плати не з’єднані між собою, і деталі довелося переставити; то програматор ICD2 не визначається системою (треба було просто не підключати до нього блок живлення). А вже геть несподіванкою стало те, що у мікроконтролера немає власного генератора (подяка Армену за підказку), і годі його завести без зовнішнього осцилятора.

Нарешті, як все запрацювало, далі буде легше. Адже тепер є який-не-який досвід. Електроніка — це чудово, радіофізичний факультет — це сила!

git-p4 — знахідка тижня

Ото як все підприємство використовує систему контролю версій p4, нікого не переконаєш в її обмеженості. Що робити, як доробка в один день не вкладається? Як перервати поточну роботу і зробити термінове виправлення? Та й взагалі, без мережі працюєш на свій страх і ризик.

Інша справа git: швидкий, нелінійний (одночасно можна працювати з кількома гілками), та й постійного доступу до мережі не вимагає. До хорошого звикаєш швидко!

Виявляється є проста можливість скористатися найкращим із двох світів: централізованість та політики безпеки p4 та зручність локальної розробки з допомогою git. Скрипт git-p4, що постачається разом із git, дозволяє витягнути з депо якийсь проект і створити для нього локальний репозитарій git, час від часу синхронізувати його із центральним сховищем, відсилати туди свої зміни тощо. Разом із тим локальна копія — це повноцінний репозитарій.

Git — геніальний продукт!

Каму чорт дзетак калыша?

Учора переглянув загадковий білоруський мультфільм за мотивами казки Караткевича “Чортаў скарб”, і він мене спантеличив достоту. Тобто сама казка.

За сюжетом простому селянину Янкові дістається заритий дідьком під піччю скарб, і з тих пір зажилося всьому селу добре. “З тих пір і пішло прислів’я, що щасливому і чорт діток колише…”

Так насправді прислів’я говорить про інше: “Багатому і чорт діток колише, а бідному з колиски викидає”. Це якийсь такий тонкий знак? Натяк на те, що з багатством приходить щастя? Я чогось не допетраю.

Берегове (Beregszász)

Не обов’язково їхати за кордон, щоб відчути культурний шок. В Береговому кожен третій, якщо не більше, говорить угорською, на вулицях багато угорських надписів. Русинську ж вдалося почути тільки один раз.

Знову ж відкрилося рідне заморське диво: термальний басейн. У нас, виявляється, і таке є.

Чарівний Тбілісі

Грузія — це суцільна несподіванка. У вихідні спокійне, святкове, а в понеділок вже вулицю перейти неможливо. Звернувшись до когось англійською, ніколи не вгадаєш, якою дадуть відповідь: німецькою, французькою, російською чи таки англійською. Пригоди в аеропорту — це взагалі окрема історія.

Нарешті я під’єднався до інтернету

Вибір випав на “Вільний інтернет” people.net. Придбавши модем, трохи довелося пововтузитися з налаштуванням, але результат не забарився.

zte8710

Physics lab vs Kotyhoroshko

We used to have much laboratory work at the university, and it was quite boring sometimes. Either for our teachers. So once, we were asked by a young one: “Guys, who knows the name of Kotyhoroshko’s sister, will be scored the high grade automatically”! Shame on us, we didn’t take this opportunity, although everybody read that fairy tale in the childhood. And the answer was so obvious: Olenka.

Thanks Kotyhoroshko for the funny reminiscence!

Книжка про ДАО

Виклянчив на роботі двотомник за три сотні талярів. Не пройшло й півроку, як цей фоліант прилетів із самої Гамерики. Це ж яким розумним буду, як прочитаю!

Велосипед проти бюрократії

Оце вчора відколола охорона з адміністрацією бізнес-центру! Приїжджаю зранку вдруге на велосипеді, а з порогу мені відрізують, що підніматися з ним не можна. З іншого боку відмовляються приглянути за ним, поки я працюю. Нижню охорону я проігнорував, проте наш на поверсі таки завернув мене: “Були тут у нас вже такі розумні!” Добре, дідько з ними, поки глухий ранок…

Як на роботу прийшла наш адміністратор, я поскаржився на тяжку долю прихильників екології, на нерозуміння місцевих босів. Перший дзвінок до “Сан Санича” — перший компроміс: мені дозволять заносити велосипед по східцях, але щоб вийти доведеться щодня писати офіційну заяву з проханням винести майно! Ну не блазні, га? Чи місячний абонемент не можуть видати, чи хочуть потягатися з нашим принтером?

Значить, був другий дзвінок, вже до начальника того Санича. Посміявся, дозволив тепер вже й безперешкодно виходити. А щоб я, бува, не той велосипед з собою потягнув чи навіть комп’ютер, записали марку моделі (бугага!). Блазні та й годі, якщо корчать із себе супер-пупер безпеку, перевіряли б рюкзаки на виході, обшукували б одяг, а то “ні-сіло-ні-впало” вийшло. Ну, звеселили — й то добре!

Україна коґніта

Прикольний візерунок:

Військова психологія

За два роки “воєнки” у нас було всього три заняття з військової психології. Хоч вів молодий лейтенант, проте він зміг приборкати нас на першому ж занятті, що слухали пороззявлявши роти.

Нагодилися якось на перекличці відмічатися за відстуніх, хтось так прикривав товаришів. Завжди проходило, поки викладачі не стали перераховувати. Так ось саме в той час трапилася історія. На початку заняття викладач влаштував перекличку, знову замість Калити відгукнувся Науменко, але прогадав. Викладач підвів очі, попросив піднятися. Наш герой таки підкорився, все нормально. Але тут через два прізвища вже прийшла його власна черга.

На своє прізвище він відгукнувся в’яло, тож викладач перепитав, мовляв, хто такий? Нашому Науменкові точно не хотілося попадатися на очі ще раз (щойно ж уже вставав), але й марно “пропустити” заняття теж… Змусив його викладач: “Ах, за спинами ховатися — так ви герої, а за себе постояти не можете? Якщо не підніметься Науменко, весь звод зараз буде…” Нам-то що? Ми б його не стали видавати, але він не витримав, здався.

Ясно було, що після такого вступу ніхто й не думав більше пропускати заняття з психології. А в душі я мусив визнати, що цей-таки своїми знаннями користуватися вміє.

Теорія ігор

Я ніякий не спеціаліст із теорії ігор, ба навіть в університеті у нас на цю тему була одна-єдина лекція. Але чимось вона мене звабила.

Отож, на четвертому курсі постало питання, чи не придбати б велосипед. Вибір-то насправді не простий: і хочеться, і колеться. Іграшка-бо не дешева, доглядати доведеться, та ще й за два роки до того розбився на позиченому… Не змігши зважитися по-людськи, взявся до розрахунків: у мене дві стратегії — купити чи забити, проти мене, чого морочитися, теж дві — пощастило чи прогадав. Потім пішла найбільш шахрайська частина — експертна оцінка. Ніколи раніше до того не доводилося у гривнях оцінювати такі речі, як задоволення, ризик чи вплив на здоров’я, але на що тільки не підеш заради цікавості!

Таким чином вийшла таблиця гри.

Стратегія	Купити	Забити
Пощастило	V11 гр.	V12 гр.
Прогадав	V21 гр.	V22 гр.

Гра з невизначеністю (проти мене випадок), тому надійної виграшної стратегії немає. Натомість із тих чисел я порахував, що у двох випадках із трьох таки слід взяти. Але раз у мене була тільки одна спроба, значить довелося “підкинути монетку”: зайшов у сусідню кімнату і глипнув на секундну стрілку…

Пізніше десь почув пораду психологів: “Якщо треба прийняти рішення, підкинь монету; не сподобався результат — виконай навпаки”.

Основи економіки

	Ecomonists are still trying to figure out why the girls with the least principle draw the most interest.
	— BSD fortune

Іноді доводиться бувати свідком вихваляння своєю недалекоглядністю: Проста фраза: “Куплена до кризи автівка заробила мені -дцять тисяч гривень, мовляв, тоді коштувала стільки-то, а зараз вже на ту суму більше…” А за нею пішли слушні питання: “А хто ж заплатив тобі стільки? Чи не власники салону, які опинилися з твоїми недоціненими грошенятами й не можуть більше придбати за них рівноцінний товар?”

Думку наш герой не зрозумів, але спала чудова аналогія. Ці гроші чимось схожі на гарячу картоплину у відомій грі, тільки замість бульбини хай буде граната з відірваною чекою: комусь-таки не пощастить і доведеться заплатити за інших.

Громадська бібліотека

Книжки з громадської бібліотеки — це витвір мистецтва. Мабуть, в цьому читачі дадуть фору будь-якому автору!

Тютчев і C°

Кожен, мабуть, чув вірш про винятковість російської душі:

        Умом Россию не понять,
        Аршином общим не измерить,
        У ней особенная стать,
        В Россию можно только верить!       

Проте у світлі останніх подій краще завжди декламувати разом із продовженням Ігоря Губермана:

        Давно пора, едрёна мать,
        Умом Россию понимать!      

Лижний сезон

Непомітно розпочався лижний сезон, два тижні вже бігаю. От учора порвався правий тім’як, доведеться міняти ручки палок.

XeTeX

Натрапив на золоте дно. Схоже, це новий поштовх до розкопок.