Графіка

Так і не навчився я малювати, проте накреслити що-небудь — за милу душу! Ось зроблена у MetaPost ілюстрація до одієї простої задачки:

El margariteño

SMS про новий лист

З телефону легко можна перевірити електронну скриньку. А як дізнатися про новий лист, не зазираючи туди раз по разу?

Можна налаштувати перенаправлення листів на <38067...@sms.kyivstar.net>. Особисто мене цей варіант не влаштовує, бо затримка велика, не підтримується кирилиця, доводиться лізти в налаштування, щоб вимкнути перенаправлення, коли я за комп’ютером, бо про пошту я дізнаюся із спливаючих вікон.

Спосіб №2. Запускаємо маленький скрипт, який раз у п’ять хвилин перевіряє скриньку і відсилає SMS через службу Google Calendar із заголовками непрочитаних листів. Зрозуміло, листи доводиться при цьому позначати, як прочитані. Думаю, це цілком законно, хоч і календар Ґуґла використовується не за призначенням.

Хочете подивитися у мій скрипт, напишіть мені ;-)

Огидний гламур

	— А от скажіть, ми якось з колегами посперечалися, чи можна говорити “вибачаюсь”, просячи пробачення? Я стверджував, що це неправильно… — Ну, чому ж не можна? Навпаки, це дуже хороша форма у вищому суспільстві. Цим ви говорите бидлу, що вам не потрібне його низьке пробачення…
	— Б. Акунін, “Дзеркало Сен-Жармена”

Іноді стаю мимовільним свідком людської зверхності, і щоразу не можу зрозуміти, яка така муха керує аристократами. Так, якось у “Пузатій хаті” манірна відвідувачка не полінувалася продефілювати аж у підсобку і за рукав привести працівницю, щоб та забрала з її столу тацю з посудом. Природне запитання: чому вона просто не прихопила із собою тацю по дорозі? Боялася втратити корону?

Сьогодні ж у зовсім іншому місці: “А давайте ви тут не будете підмітати?” — здалеку хтось до техпрацівниці. Далі пішла колоритна перепалка просто на голому місці… Це просто триндець! Це так висловлюють просьбу? Чи ж раби ми один у одного?

Hike Tux

Розпочав проект HikeTux, який може перерости у власну справу. За його розвитком можна підглядати у журналі Hike Tux. Також буду радий почути побажання та поради ;-)

Не ловіть ґав!

Прізвище Сахнік

	— Дорога редакціє, у мене дуже рідкісне прізвище Сірогитан. В старовину циган називали гитанами, чи мають мої предки щось спільне із цим? — Шановний наш слухачу, ваше прізвище нічого спільного із циганами не має. Швидше за все, воно з’явилося в результаті писарської помилки і в оригіналі було Сіроштан.
	—З радіопередачі

Кілька днів тому до мене звернувся якийсь Санкт-Петербурзький Сахнік, мовляв, рідкісне прізвище, його предки з України, чи бува не родичі ми? — Ні, ми не родичі, та й прізвище часто трапляється у Волинському Поліссі. Проте стало цікаво і я швиденько зиркнув, що означає оце саме Сахнік.

Отже, поширене українське прізвище Сахно пішло від грецького імені Олександр. Схоже на неформальне Саша? Та й мого дядька Сашу Мокійця в селі прозивали Сахоном (отак у нашій місцевості ставляться до шиплячих ;-). Сахнік — це зменшувально-пестливе, характерне саме для Полісся, проте дещо незвичне для української мови. Цілком могло стати таким через якусь помилку.

Перехоплення даних з послідовного порту

На минулій роботі часто доводилося працювати з різноманітними приладами через послідовний порт у системі Ўіндоўз. Завжди виручав інструмент portmon компанії Sysinternals. Microsoft купила sysinternals, а я працюю у Linux. За звичкою хотів щось подібне знайти і для відкритих систем, а дзузьки! Є десяток саморобних недоробок, проте всі вони роблять зовсім не те, що треба.

І ось я нарешті зрозумів, чому в Linux немає такого ножа. Виявляється, він просто нікому не потрібен, підглядати за обміном даними можна легко з допомогою іншого швейцарського ножа з назвою strace:

[~]$ strace -p 30565 2>&1 | grep "^\(write\)\|\(read\)"
write(9, "1011           @    \24", 21) = 21
read(9, "\6", 10)                       = 1

Магічне число 30565 — це ідентифікатор процесу. Як я його знайшов? — Спитайте мене!

Всемогутній grep

Вік живи — вік учись! Спіймав себе на тому, що використовую Midnight Commander тільки для того, щоб знайти що-небудь у файлах. Незручно, а іншого шляху не знав. Проте насправді це робиться дуже просто:

$ find . -name '*.cc' | xargs grep '\<main\>'

Гурмани можуть спробувати інший спосіб:

$ find . -name '*.cc' -exec grep -H '\<main\>' {} \;

І нарешті десерт. Переглядаючи підручник команди, виявив, що можна на екрані отримувати красиву кольорову картинку. Для цього достатньо вказати параметр --colour=auto у змінній оточення GREP_OPTIONS або просто у виклику команди.

Синтаксис BBv2 у Vim

До цих пір ніде не бачив підтримку скриптів Boost Build v2 для редактора Vim. Незручно, бо цією системою я користуюся ледь не щодня. Отже, довелося поправити ситуацію самостійно.

Насправді, це дуже просто. Насамперед заводимо розпізнавання типу файлів у ftdetect/bbv2.vim:

au BufNewFile,BufRead Jamfile                   setlocal filetype=bbv2
au BufNewFile,BufRead Jamroot                   setlocal filetype=bbv2

Потім розпізнаємо ключові слова у syntax/bbv2.vim:

" Чутливість до реєстру
syn case match

" Розпізнаємо цілі BBv2
syn match bbv2Target "^\s*\(exe\|lib\|install\|alias\|actions\|notfile\|make\|import\|path-constant\|explicit\|local\|project\|run\|test-suite\|build-project\)\>"
" Деякі властивості
syn match bbv2Feature "\(<location>\|<include>\|<cflags>\|<linkflags>\|<library>\|<define>\|<file>\)"
" Деякі ключові слова
syn match bbv2BuiltIn "\<\(glob-tree\|glob\|SHELL\|run\)\>"
" Змінні на зразок $(THIS) чи $(THAT)
syn match bbv2Variable "\$([^)]\+)"
" Коментарі
syn region bbv2Comment start="#" end="$"
" Розділ actions містить команди оболонки Unix
syn include @Shell syntax/sh.vim
syn region bbv2Actions start="^{$" end="^}$" keepend fold contains=@Shell

" Нарешті співставляємо розпізнані частини із відомими типами.
hi def link bbv2Comment Comment
hi def link bbv2Target Type
hi def link bbv2Feature Special
hi def link bbv2BuiltIn Keyword
hi def link bbv2Variable Identifier

І ось результат:

import notfile ;

############# Generic environment ###########
 lib sys_gsmme : : <name>gsmme ;
 lib sys_mysqlwrapped : : <name>mysqlwrapped ;
 alias gsmme : sys_gsmme ;
 alias libmysqlwrapped : sys_mysqlwrapped ;
############# VDNS environment ##############
# alias gsmme : $(VDNS_TOP)/src_gsmlib//libgsmme ; #gsmme
# alias libmysqlwrapped : $(VDNS_TOP)/src_mysqlwrapper//libmysqlwrapped ;
#############################################

path-constant BIN_DIR : . ;

# Main target.
exe mps
    : main.cc
      app//app_src common//common_src
    ;

install bin/stage
    : mps
    : <location>$(BIN_DIR)
    ;
install bin/stage2
    : mps
    : <location>$(VDNS_TOP)/binaries
    ;

# Black magic. Use this carefully.
notfile distclean : @distclean ;
actions distclean
{
    echo "Cleaning..."
    rm -rf `find . -name 'bin*'`
    rm -rf `find . -name '*.log'`
    rm -rf `find . -name '*.bak'`
    rm -rf `find . -name 'a.out'`
    rm -rf lib*.so
    rm -f mps
}
explicit distclean ;

# Another piece of the magic, white one. Use this to make sure
# everything works.
alias test : [ glob-tree test ] ;
explicit test ;

Покращення vman

За порадою vimtip #167 з давніх-давен я переглядав сторінки підручника у редакторі Vim. Для цього у .bashrc був псевдонім:

vman() { man $* | col -b | vim -c 'set ft=man nomod nolist' - ; }

Неймовірно просто і зручно, проте одна дрібничка постійно набридала: якщо шуканої сторінки немає, переглядач все-таки запускався без будь-якого тексту. Допоміг невеличкий порух пальцями:

vman() { text=`man $*` && echo "$text" | col -b |\
        vim -c 'set ft=man nomod nolist' - ; }

Іпотечна криза

Наткнувся щойно на дуже цікаву думку: Денис Олійников пропонує прискорити іпотечну кризу. Я його підтримую!

“Повітря, яким я дихаю”

Дуже сподобалася ця стрічка. Відверто, не люблю розводити філософські теревені, проте хорошу ілюстрацію важко оминути. Щодня ми кудись біжимо, чогось добиваємося, але здебільшого все це заради ілюзорних цінностей. Щоразу це коло розривається, коли постають справжні: любов, життя, діти. Цей фільм якраз обігрує кілька моментів такого переходу.

Найбільше зачепив мене останній сюжет: врятовані життя — це дуже не схоже київські будні.

→

Словники у StarDict

Знадобилися тут словники екзотичної східної мови і так, щоб не шматувати папір у пошуку слова. До цих пір я успішно і дуже зручно користуюся StarDict, от і подумалося, що непогано було б знайти та причепити до нього потрібну мені мову.

Відверто, було непросто: вона ніяк не хотіла знаходитися. Десь трапилися два романізовані словники по чотири тисячі (!) слів у кожному напрямку, проте цього мало у житті. Нарешті з нечастих натяків зрозумів, що є можливість здобути шукане, сконвертувавши з комерційного Вавілону. Так з’явилося рішення:

Procedure 1. Конвертація словників Вавілону для StarDict

1. Встановлюємо редактор словників StarDict

   [sakhnik@incognito ~]$ sudo apt-get install stardict-utils

2. Беремо потрібні словники

   Можна, наприклад, так:

   [sakhnik@incognito ~]$ wget http://info.babylon.com/glossaries/389/Babylon_English_Hebrew.BGL

3. Починаємо чаклувати

   Спочатку потрібно отримати його текстовий вигляд. Для цього запускаємо утиліту stardict-editor, нацьковуємо на щойно отриманий файл, правильно вказуємо тип .BGL і запускаємо перетворення клавішею Build. Як на мене, графічний інтерфейс для компіляторів чи фільтрів — це сумнівне рішення, тому що таку дію більше не можна автоматизувати, а це стало б у нагоді у наступних кроках.

4. Поправляємо вихідний код словника

   Світ неідеальний, принаймні, зараз. Виявилося, що отриманий перед цим текстовий файл в деяких місцях містить неправильно закодовані символи, які я просто видалив. Крім того, в суміші східних та західних фраз недостатньо інформації для коректного відпрацювання GNU fribidi. В цьому випадку довелося трохи попрацювати напильником (редактором vim) з регулярними виразами. Насправді, це була справжня чорна магія, бо на це довелося витратити кілька годин.

5. Компілюємо

   Нарешті, тим самим stardict-editor компілюємо вихідний код .babylon у зрозумілий для StarDict вигляд.

6. Результат

   

Це просто рай якийсь, бо у школі та й в університеті нам доводилося користуватися таки дерев’яними книжками. Хоч і витрачали багато часу на пошук слів, проте ми таким чином знали йому ціну, і це була дуже проста й надійна мотивація для запам’ятовування.

Свобода в дії

Вільне програмне забезпечення — це справжня свобода. До цих пір зрідка я тільки виправляв помилки. Проте цього разу спало на думку трохи підправити вигляд діалогу, який розблоковує екран. По замовчуванню на ньому знаходяться чотири клавіші в одному рядку, що робить його дуже розтягнутим по горизонталі. Непогано було б його скоротити, розмістивши клавіші у два рядки.

Для створення графічного інтерфейсу GNOME використоує бібліотеку GTK. Розробники постаралися і не стали вкомпільовувати модель вікна в програму gnome-screensaver, а розмістили її у /usr/share/gnome-screensaver/lock-dialog-default.glade. Схоже, ті хлопці по-справжньому пройнялися ідеєю шаблону MVC, і це, мабуть, найбільш вдалий приклад його застосування без зайвої містифікації чи штучності.

Отже, беремо до рук редактор інтерфейсів Glade, замінюємо один горизонтальний контейнер набору клавіш на два (майже) таких самих, не змінюючи ідентифікатори самих клавіш, а то як же контролер з ними впорається? Підміняємо оригінальний файл модифікованим і милуємося результатом:

Побіжно слід відзначити передбачливість розробників бібліотеки GTK: розміщення елементів у контейнерах значно краще підходить для інтернаціоналізації та пристосування інтерфейсу, ніж якби елементи були прив’язані до екранних пікселів. Хочу мати надписи великими шрифтами, щоб не напружувати зір — будь ласка!

test

Hello, world!

Нотна типографія

Можу відверто зізнатися, що я відчайдушний фанат типографської справи. Не менше мені подобається гітарна музика, українські пісні та програмування. Виявляється, є кухня, в якій можна приготувати відмінний салат із усіх цих частин. Мова піде про моє відкриття системи підготовки до друку музичних партитур Lilypond.

Нещодавно схотілося вивчити кілька українських пісень, знайти б тільки якусь хорошу обробку для гітари. Після години пошуків, тижня переговорів, таки отримав придбану на сайті http://gitara.in.ua збірку “Повій, вітре, на Вкраїну”. Тридцяток пісень — це дуже добре, тим більше, що я їх всіх раніше чув, і вони мені подобаються. До цих пір ніколи не доводилося розбирати та вчити гітарні п’єси з нот, проте виявилося, що це насправді легко.

Очевидно, альбом набраний у якомусь офісному текстовому процесорі, якість нотних партитур теж нікудишня — це тільки суб’єктивні враження. Але саме воно спонукало озирнутися по сторонах. Виявляється, продуктів є багато, перепробувати всі неможливо, тому довелося порівнювати відгуки користувачів. Таким чином вибір спинився на “ставку́ лілій”.

Розібратися із системою після кількох спотикань вдалося легко, тому хочу поділитися результатом, провести по своїх слідах. Від дистрибутиву лінукса наступні кроки залежать слабко, проте відмінності є. Я спробував це у debian-40r1, який у мене є пісочницею для різноманітних експериментів з ядром, та у Fedora-8, під керуванням якої працює лаптоп.

Procedure 1. Підготовка партитури пісні “Реве та стогне Дніпр широкий”

1. Встановлюємо систему Lilypond

   З репозитарію Федори:

   [sakhnik@incognito ~]$ sudo yum install lilypond lilypond-doc

   З репозитарію Дебіан:

   [sakhnik@sandbox ~]$ sudo apt-get install lilypond

2. Вивчаємо підручник

   Уважно читаємо підручник, який вже має бути десь у локальній файловій системі. Мушу зізнатися, що цей пункт, як завжди, я пропустив, але часто використовував документ в якості довідника.

3. Готуємося до бою.

   Отже, до цих пір ми вже зрозуміли, що lilypond — це компілятор на зразок TeX/LaTeX. Якщо його накормити хитрим текстовим файлом, то він поверне кілька графічних партитур, файл MIDI для контролю за процесом на слух.

   Кожна нота вихідного файлу PDF містить посилання на місце її в джерелі: textedit:///home/sakhnik/dnipro.ly:10:12:36. У підручнику описано, як скористатися цим фактом у зв’язці lilypond-invoke-editor та xpdf. Не працює? — Не біда, легко підпилюємо GNOME, щоб він розбирав такі URL і користуємося більш зручним, на мій погляд, evince:

   gconftool-2 --set --type=string /desktop/gnome/url-handlers/textedit/command 'url.sh "%s"'
   gconftool-2 --set --type=bool /desktop/gnome/url-handlers/textedit/enabled true
   gconftool-2 --set --type=bool /desktop/gnome/url-handlers/textedit/need-terminal false

   Зрозуміло, що сам url.sh ще потрібно навчити запускати редактор Vim:

   #!/bin/bash
   #
   # Handle passed url. Useful for lilypond editing.
   
   [[ $# != 1 ]] && echo "`basename $0` <url>" && exit 1
   
   if [[ "$1" =~ '^textedit://([^:]+):([0-9]+):([0-9]+).*$' ]]; then
       server=LILYPOND
       if [ -z `gvim --serverlist | grep $server` ]; then
           gvim --servername $server
       fi
       fname=${BASH_REMATCH[1]}
       line=${BASH_REMATCH[2]}
       col=${BASH_REMATCH[3]}
       gvim --servername $server \
           --remote-send ":e $fname<cr>:call cursor($line,$col)<cr>\
   :call foreground()<cr>"
       exit 0
   fi
   
   echo "Unknown url scheme"; exit 1

4. Готуємо редактор Vim

   Розробники Lilypond підготували виділення синтаксису, макроси для швидкого набору, компіляції. При встановленні пакету скрипти редактора автоматично копіюються у директорію /usr/share/vim/vim70. Але я використовую власної збірки найновішу версію редактора, тому розширення Lilypond довелося скопіювати самостійно.

5. Виконуємо набір

   Власне, це і є найбільш цікава частина справи. Lilypond розроблений з допомогою мови програмування Схема, і вхідні файли теж є частиною програми. Таким чином набірник у руки отримує справжній швейцарський ніж: крім різання ним можна рубати, свердлити, точити, різьбити, відкорковувати вино… Найбільш вдалі зразки застосування можна знайти серед прикладів підручника.

   Цикл розробки дуже простий. Компілюємо вихідний файл dnipro.ly, переглядаємо його з допомогою evince, тикаємо мишкою на об’єкт, який потрібно поправити. На екрані з’являється (чи просто виводиться на передній план) вікно редактора Vim. Далі робимо потрібні виправлення, виконуємо команду :make, повертаємося до переглядача і перечитуємо файл комбінацією клавіш Ctrl+R.

   Подолати весь документ цілком відразу, очевидно, не вдасться. Тому я набирав його десь зо три години (з перервами, зрозуміло) поетапно.

   1. Підготовка шаблону

      Шаблон — це перший-ліпший приклад з підручника, який схожий на потрібний документ. Його тільки потрібно очистити від зайвого.

   2. Набір нот

      По черзі такт за тактом набрав усі три голоси́, часто компілюючи та звіряючись із джерелом.

   3. Набір аплікатури та струн

      Це легко додається у існуючий документ. На цьому етапі вперше виявилася потреба ручної корекції виводу. Але, як було згадано вище, це здійснюється дуже просто.

   4. Динаміка та мітки

      Ще простіше, ніж попередній пункт, оскільки розташування знаків більш одноманітне.

6. Куштуємо плоди

   Саме пора насолоджуватися результатом.

   

   Наступного разу розповім, як можна доповнити нотний запис п’єси табулатурою, трохи змінивши вихідний код.

Просвітницький метрополітен

Цікаві речі іноді видають на екранах нашого метрополітену.

	Гроші, якими володієш — знаряддя свободи, а ті, за якими ганяєшся — знаряддя рабства.
	—Жан-Жак Руссо

Jewish amulet

Our chef put an interesting thing in the doorway.

He promised to do that to the chef system administrator after successful and quick move into the new office.

“Tears in the rain”

I’ve discovered an interesting tool that allows to record a screen cast. Thus I’m able to record some educational videos of how to use the Vim editor or the GNU/Linux operating system.

Let’s see!