El margariteño

SMS про новий лист

З телефону легко можна перевірити електронну скриньку. А як дізнатися про новий лист, не зазираючи туди раз по разу?

Можна налаштувати перенаправлення листів на <38067...@sms.kyivstar.net>. Особисто мене цей варіант не влаштовує, бо затримка велика, не підтримується кирилиця, доводиться лізти в налаштування, щоб вимкнути перенаправлення, коли я за комп’ютером, бо про пошту я дізнаюся із спливаючих вікон.

Спосіб №2. Запускаємо маленький скрипт, який раз у п’ять хвилин перевіряє скриньку і відсилає SMS через службу Google Calendar із заголовками непрочитаних листів. Зрозуміло, листи доводиться при цьому позначати, як прочитані. Думаю, це цілком законно, хоч і календар Ґуґла використовується не за призначенням.

Хочете подивитися у мій скрипт, напишіть мені ;-)

Огидний гламур

	— А от скажіть, ми якось з колегами посперечалися, чи можна говорити “вибачаюсь”, просячи пробачення? Я стверджував, що це неправильно… — Ну, чому ж не можна? Навпаки, це дуже хороша форма у вищому суспільстві. Цим ви говорите бидлу, що вам не потрібне його низьке пробачення…
	— Б. Акунін, “Дзеркало Сен-Жармена”

Іноді стаю мимовільним свідком людської зверхності, і щоразу не можу зрозуміти, яка така муха керує аристократами. Так, якось у “Пузатій хаті” манірна відвідувачка не полінувалася продефілювати аж у підсобку і за рукав привести працівницю, щоб та забрала з її столу тацю з посудом. Природне запитання: чому вона просто не прихопила із собою тацю по дорозі? Боялася втратити корону?

Сьогодні ж у зовсім іншому місці: “А давайте ви тут не будете підмітати?” — здалеку хтось до техпрацівниці. Далі пішла колоритна перепалка просто на голому місці… Це просто триндець! Це так висловлюють просьбу? Чи ж раби ми один у одного?